Розкажи про свою першу мандрівку, яка справила найбільше враження, і після якої захотілось подорожувати ще. Де це було і чому?

На свою першу свідому мандрівку я позичила частину коштів. І це був (секунда голої правди) автобусний тур в Чехію. Те, на що мені вистачило 10 років тому. Але вже в турі я намовила кілька учасників групи, і ми поїхали потягом, всі вперше самостійно, в інше місто, яке я дуже хотіла побачити.

Цього було достатньо, щоб вселити в мене впевненість, що самостійно це так цікаво! Ще б пак. Ми не встигли на останній потяг в Прагу і терміново з переляку “вивчили” чеську, щоб зрозуміти, як нам повернутися.

Наступні кілька подорожей були в країни, які я дуже хотіла відвідати з дитинства: Норвегія, Швеція, Австрія, Італія, Іспанія. В дитинстві я думала, що ніколи туди не потраплю, що подорожі — це життя інших людей. Але вже після кількох самостійних мандрівок, коли ти самостійно плануєш все від початку до кінця, я зрозуміла, що я зможу побачити весь світ, що це не складно і що це шалено захопливо.

Після того, як я вперше перелетіла океан та опинилася на іншому континенті, я побачила, що світ не просто цікавий, він настільки різний, що все, що ти знав до того, не працює або працює інакше. Подорожі кращі за будь-які уроки географії, історії, економіки, мовні курси чи фільми мого улюбленого National Geographic.

Ганна Бурлака 

Для більшості українців подорожі – досить затратна справа. Що ти порадиш тим, хто хотів би побачити світ, але поки не має для цього можливостей?

Сьогодні, як ніколи, можна подорожувати дешево. Молодим людям до 30 років можна їздити на стажування за кордон. Часто такі програми оплачуються. Наприклад, я двічі була на стажуваннях від Aiesec — 2 місяці в Сербії та рік в Бельгії. Поки я жила за кордоном, я відвідала понад 20-ти країн Європи. Я купувала дешеві квитки на автобуси й лоукост-авіалінії та подорожувала на вихідних або під час свят та відпустки.

Є три пункти, які найбільше з’їдають гроші: транспорт, житло та харчування. Сьогодні авіакомпанії мають досить широку географію польотів з України. Можна підібрати комбінацію рейсів різних лоукостів та дістатися Ісландії за 50 євро з Києва. Якщо хочеться полетіти в Азію, США чи Південну Америку, то варто почекати на акції, які бувають періодично. Пропозицій по житлу так багато, що вибрати варіанти дешевше чи дорожче можна менше, ніж за 10 хв. Щоб дешевше харчуватися в Європі, можна готувати самостійно або їсти в закладах з буфет-меню: ціни нижчі, а накладати в тарілку можна більше. В Азії чи Південній Америці дешевше їсти в закладах, куди ходять місцеві. Це ще і дуже цікаво.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Спати на стелі зручно! Перевірено! 😉 Як ми пересуваємося по Африці – це окрема пригода, яка вартує цілої поїздки. 🚙 В Намібії потрібно орендувати авто для подорожі країною. Інакше треба їздити в турі. Громадського транспорту, як я зрозуміла, немає. Автостоп, виглядає так, що чекати машину доведеться довго – трафік майже відсутній. 🚗 Ми орендували джип 4*4 Toyota Hilux з двома наметами на даху. Нас в машині четверо: я, мій чоловік Віктор і двоє наших давніх друзів. Оренда нашої машини 1700$ на 14 днів. Тому найкраще подорожувати компанією, щоб розділити витрати. 💸 Машина – наш дім. У нас є буквально ВСЕ. В оренду входить: холодильник, газ, пальник, каструлі, сковородки, кухонне приладдя та столові прибори. Все компактно упаковано. Ще маємо ліхтарі, колеса-запаски, сокиру, інструменти і т.п. Всім цим ми активно користуємося. 🍴 На даху машини вмонтовані намети. Вони розкладаються за пару хвилин. Є спальники, простині, подушки. Всередині досить комфортно і просторо на двох. Вночі температура досить низька. Іноді буває холодно. Треба вдягатися наніч. 😧 Чому джип? Частина доріг в Намібії – ґрунтовка. Ми часто їздимо по піску. Насправді по всьому їздимо. Тому джип – це популярний вибір. Також можна брати в оренду паркетник. Це буде суттєво дешевше, але не всюди проїдеш. 🎯 Ночуємо ми в кемпінгах. Там є душі, кухні, гаряча вода майже всюди, розетки. А ще таке зоряне небо, що не хочеться йти спати! 🌒 Ми проїхали вже майже 3500 км і доїхали до Замбії. Подорож дуже захоплива і зовсім не втомлює. Ми проїжджали від 170 км до 900 км в день. Вранці їдемо, вдень дивимося нове місце, досліджуємо, гуляємо. Подорож у мене, як завжди, дуже активна. 😀 Любите подорожувати в авто? Колись брали в оренду подібні машини з наметами? Цікаво буде почитати ваш досвід! #бурлака_намібія #бурлака_африка

Допис, поширений Мандрівниця 🌎 57 країн (@hanna.burlaka)

Як вдається поєднувати роботу та подорожі: секрет успіху лише у тих, хто на фрілансі чи займається своїм бізнесом?

Я відвідала майже 50 країн, коли працювала на повній зайнятості. Головне — це ретельне планування та трошки більше рішучості.
Я відкриваю календар на рік вперед і дивлюся, коли державні свята стикуються з вихідними: використовую майже всі вихідні та святкові дні на подорожі. Правильний вибір літаків і маршрутів у місці призначенні часто дозволяє прилетіти вранці, за 2-4 активних дні подивитися максимально все, повернутися ввечері чи вранці додому та вийти на роботу. Такий варіант вигідний для коротких перельотів/переїздів.

Відпустку я беру для далеких подорожей — в Африку, Азію чи Латинську Америку.

Я натренувала навички планування так, що мені вдавалося подорожувати 10 разів в рік, маючи основну роботу в офісі. При цьому у мене принцип не працювати під час подорожі, щоб могти більше побачити. Завдяки таким перезавантаженням продуктивність потім дуже висока.

Тут важливі пріоритети. Якщо хотіти побачити щось нове, то все вдається і за короткий період часу. Якщо думати, що це нереальний підхід, то нічого і не вийде.

В яке місце ти хотіла б повернутись знову, і в яке, навпаки, не хочеться повертатись?

Я дуже люблю повертатися в Європу, особливо в Скандинавські країни, в Іспанію, у Великобританію. Обов’язково повернуся в Аргентину, Намібію, Йорданію, Малайзію, Індонезію, Китай.

Немає таких країн, які мене відштовхнули та куди я не повернулася би. Кожен народ, культура чи природа унікальні. Я знаходжу підхід до будь-якої ситуації. Я думаю, це притаманно будь-кому, хто любить пізнавати світ та спокійно сприймає інші традиції.

Якщо ти їдеш у місце, де ніколи не була і яке не є досить популярним – як шукаєш інформацію про нього та як плануєш мандрівку?

До будь-якої подорожі я ґрунтовно готуюся. Я перечитую велику кількість іноземних ресурсів, переважно блогів з актуальними датами. Спочатку складаю загальну картину країни та цікаві місця, а потім виділяю те, що буде цікаво мені та моєму чоловіку. Смаки наші повністю збігаються, тому, коли починаємо розставляти пріоритети, то з більшою ймовірністю ми пропустимо міста та поїдемо досліджувати природу або будемо шукати можливості поспілкуватися з місцевими людьми. Дуже цікаво дізнаватися, як вони живуть, чим займаються, що робить їх щасливими. Зазвичай в подорожах ти розумієш, що щастя — у простих речах. На жаль, україномовних ресурсів про подорожі дуже мало. Тому після повернення я пишу путівники, маршрути та бюджети мандрівок у своєму блозі, щоб інші могли прочитати одну статтю та відразу їхати.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

“Коли адаптуєшся до нашого часу, дзвони!” – про джетлег і як я з ним борюся. Хоча я не борюся, бо у мене його не буває 😜. І це не особливість організму, а короткий алгоритм, якого я дотримуюся, щоб вже з наступного дня втягнутися у ритм нової країни. 💪 Прилетіли у відпустку і хочете спати о 18 вечора, а потім роздивляєтеся тріщинки на стелі з 3 ранку – це джетлег. 😩 Отже, як побороти джетлег? 💡Не залежно о котрій годині ви прилітаєте в нову країну, важливо лише одне – лягти спати тоді (і тільки тоді), коли в новій країні ніч! Не на другий-третій день, коли “ми такі втомлені після літака, хочу лише в душ і в ліжко”, а обов’язково почніть в день прильоту. 💡Це означає: якщо ви прилетіли о 6 ранку, терпіть цілий день, щоб лягли спати лише ввечері. Ви можете лягти раніше, наприклад, о 21, але не о 12 дня чи 18 вечора. Терпіть, як можете, це важливо. 💡Якщо ваш приліт в нову країну о 6-9 ранку, спить перед тим в літаку. Так ви зможете вже в польоті почати адаптувати організм до нового графіку. 💡Найважче терпіти і не спати цілий день, якщо прилітаєте вранці. Що ж можна з цим зробити? Я роблю цей день активним або “установчим” – міняю гроші, ходжу за продуктами (тропічні фрукти – гарна нагорода за тривалий переліт), дізнаюся про транспорт, гуляю містом, плаваю і т.д. Насправді, хоч і є втома після літака, перший день часто активний, тому що емоції та інтерес до нового місця переповнюють. 💡Якщо ви прилітаєте в нову країну пізно ввечері о 22-23, то робіть все, щоб НЕ спати в літаку. Потрібно заснути вже в ту ніч, в яку ваш організм перебудується на новий ритм. У літаку дивіться фільми, читайте, говоріть з сусідом, їжте, ходіть взад-вперед, але спати не рекомендується. 💡Після повернення в Україну діє така сама схема: приїхали з аеропорту/потяга і зайняли себе справами, залежно від години доби. А то друзі обриватимуть телефон і месенджер: “Коли ти розкажеш нам про Балі?”. А ти: “Чекайте, я сплю на ходу, подзвоніть мені о 4 ранку, я якраз бодряк”. 😂 Напишіть, чи буває у вас джетлег і що ви з цим робите? Можливо, зберемо перелік корисних порад! ✏ #балі #індонезія #азія #рисовіполя #джетлег #сплю #убуд #бурлака_індонезія #лайфхаки_від_бурлаки

Допис, поширений Мандрівниця 🌎 57 країн (@hanna.burlaka)

Куди плануєш потрапити наступного року та чому?

На початку 2018 я усвідомила, що мій уявний список країн-мрій вже закінчується, тому я терміново почала створювати новий.
На початку 2019 року я планую поїхати в Чилі та Аргентину, щоб дослідити Патагонію та пустелю Атакама. Колись я вже намагалася потрапити в Чилі, але не вдалося відкрити візу. Тепер це безвізова країна, і я надто довго відкладала візит до неї.

Ще наступного року хочу поїхати в Ефіопію, Мексику, Кубу. Ці країни цікавлять мене культурними та історичними пам’ятками.
Хочу повернутися у Швейцарію, тому що цього року вона дуже сильно мене вразила. Заодно навідаюся в Словенію. Ці країни мають два природні скарби — гори та озера.

І планую проїхатися Балканами на машині, щоб поєднати море, гори та смачну їжу. Крім Чилі та Аргентини, інші мої плани не остаточні. Я відкрита до світу і природна допитливість може завести мене у будь-який куточок світу. Я легко поміняю Кубу на Коста-Рику, а Балкани на Казахстан, якщо будуть цікаві пропозиції по перельотах.

Більше про подорожі Ганни можна дізнатись у її блозі https://www.hannaburlaka.com/